🌿 Вплив війни на екологію України: коли боротьба за землю триває ще й за її майбутнє

Війна — це не лише зруйновані будинки, дороги та підприємства. Її наслідки залишаються у ґрунті, воді, повітрі, лісах, річках і природних екосистемах. Частина екологічної шкоди стає помітною одразу, а частина може проявитися через роки або навіть десятиліття.

Повномасштабна агресія Росії проти України стала одним із найбільших викликів для довкілля нашої держави. За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, станом на 2025 рік було зафіксовано понад 6,5 тисячі випадків екологічної шкоди, а оцінені збитки довкіллю перевищували 2,7 трлн грн у наведеному міністерством дослідженні. Водночас повна оцінка шкоди залишається неможливою на територіях, де тривають бойові дії або які тимчасово окуповані.

У 2025 році Міндовкілля повідомляло вже про оцінку збитків довкіллю від війни на рівні 108 млрд євро. Ці цифри змінюються в міру документування нових випадків та вдосконалення методики оцінювання.

🇺🇦 Війна проти України — це і війна проти природного середовища

Збройна агресія впливає на довкілля безпосередньо та опосередковано.

Вибухи, пожежі, руйнування промислових об'єктів, пошкодження нафтобаз, складів, очисних споруд та іншої інфраструктури можуть спричиняти потрапляння забруднювачів у повітря, воду та ґрунт.

UNEP зазначає, що в Україні внаслідок війни фіксувалися випадки забруднення повітря, потенційно серйозного забруднення поверхневих і підземних вод, пошкодження водопостачальної та каналізаційної інфраструктури, промислових об'єктів і складів із небезпечними речовинами. Окремою проблемою є уламки зруйнованих будівель, які можуть містити небезпечні матеріали, зокрема азбест.

💧 Вода: забруднення, яке може залишатися невидимим

Водні ресурси особливо вразливі під час війни.

Пошкодження:

• водогонів;
• каналізаційних мереж;
• очисних споруд;
• промислових підприємств;
• складів паливно-мастильних матеріалів

може призвести до потрапляння забруднювальних речовин у поверхневі та підземні води.

Небезпека полягає в тому, що забруднену воду не завжди можна визначити за кольором чи запахом.

Хімічні речовини можуть переміщуватися з поверхневим стоком у річки та водойми або проникати крізь ґрунт до підземних вод.

Саме тому після екологічної аварії необхідні дослідження води, а не лише візуальна оцінка її стану.

🌱 Ґрунт: екологічна пам'ять війни

Ґрунт може накопичувати забруднення роками.

Після вибухів та пожеж у ньому можуть залишатися:

• важкі метали;
• залишки нафтопродуктів;
• продукти горіння;
• хімічні речовини;
• уламки боєприпасів;
• інші забруднювачі.

Це важливо не лише для дикої природи.

Якщо забруднена земля використовується для сільського господарства, виникає питання безпеки вирощування продукції та необхідності проведення відповідних досліджень.

Тому відновлення території після бойових дій — це не просто прибрати сміття та уламки.

Спочатку потрібно зрозуміти, що саме залишилося в ґрунті та наскільки він безпечний.

💨 Повітря: наслідки пожеж і руйнувань

Великі пожежі, спричинені бойовими діями, викидають в атмосферу значні обсяги продуктів горіння.

Особливо небезпечними можуть бути пожежі:

🔥 на промислових підприємствах;

🔥 на складах пального;

🔥 на складах хімічних речовин;

🔥 на об'єктах енергетики;

🔥 у лісах та природних територіях;

🔥 на сміттєзвалищах.

При горінні різних матеріалів утворюються тверді частинки та різноманітні хімічні сполуки. Якщо горять пластмаси, гума, паливо чи інші синтетичні матеріали, склад викидів може бути особливо складним.

UNEP наголошує, що воєнні конфлікти можуть залишати довготривалий токсичний «спадок», який впливає на людей та екосистеми навіть після припинення активних бойових дій.

🌲 Ліси та природні території

Війна змінює цілі екосистеми.

Пожежі знищують рослинність і місця існування тварин. Вибухи порушують ґрунтовий покрив. Військова техніка ущільнює ґрунти та пошкоджує рослинність.

Окрема проблема — обмеження доступу до природних територій. Там, де проводяться бойові дії або існує мінна небезпека, природоохоронний моніторинг та господарська діяльність можуть бути суттєво ускладнені.

Але природа продовжує змінюватися навіть тоді, коли люди не можуть безпечно потрапити на територію.

☢️ Вибухонебезпечні предмети — не лише загроза для людей

Одна з найбільш довготривалих екологічних проблем війни — міни та нерозірвані боєприпаси.

За даними RDNA5, станом на грудень 2025 року близько 133 000 км² української території оцінювалися як такі, що потребують обстеження через ризик вибухонебезпечних предметів; окремо оцінювався ризик забруднення водних об'єктів.

Це означає, що відновлення територій потребуватиме не лише очищення від сміття, а й тривалого процесу обстеження, розмінування, екологічної оцінки та відновлення земель.

⚠️ І тут надзвичайно важливе правило для кожного мешканця:

НЕ ЧІПАЙТЕ невідомі або підозрілі предмети.

Якщо ви побачили уламок боєприпасу, міну, незнайомий предмет або предмет військового походження:

1. не наближайтеся;
2. не торкайтеся;
3. не переміщуйте;
4. відійдіть тим самим шляхом;
5. попередьте інших;
6. телефонуйте 101 або 102.

ДСНС окремо наголошує, що навіть зовні звичайний предмет може бути вибухонебезпечним.

🏚️ Що відбувається після руйнування будівель?

Зруйнована будівля — це не просто купа будівельного сміття.

У ній можуть міститися:

🧱 бетон і цегла
🔩 метал
🪟 скло
🧴 пластмаси
⚡ електронне обладнання
☣️ небезпечні матеріали
🧪 залишки фарб та інших хімічних речовин
⚠️ азбестовмісні матеріали у старих конструкціях.

Тому після війни величезне значення матиме правильне управління відходами руйнувань.

Їх не можна просто перемістити з одного місця на інше.

Необхідно визначати склад відходів, відокремлювати небезпечні компоненти, повторно використовувати придатні матеріали та безпечно видаляти те, що не підлягає відновленню.

🌍 Війна шкодить довкіллю навіть далеко від лінії фронту

Екологічні наслідки війни не обмежуються безпосередньою зоною бойових дій.

Забруднювачі можуть переміщуватися:

🌧️ з дощовими водами;
🌬️ повітряними потоками;
🌊 річками;
🌱 через ґрунтові процеси.

Крім того, війна створює величезні обсяги відходів — від уламків будівель до пошкодженої техніки, обладнання та інших матеріалів.

Саме тому екологічна безпека під час війни — це питання не лише окремої області чи громади, а національної та транскордонної безпеки.

🏡 А що може зробити громада?

На перший погляд може здатися, що екологічні наслідки війни — проблема державного масштабу і від громади мало що залежить.

Насправді роль місцевого самоврядування дуже важлива.

Українське законодавство покладає на органи місцевого самоврядування, зокрема, організацію управління побутовими відходами та розроблення і реалізацію місцевих планів управління відходами.

Для громади це означає кілька важливих напрямів роботи.

📊 1. Збирати та зберігати екологічну інформацію

Важливо знати:

• де розташовані водойми;
• де є ліси та природні території;
• які території потребують особливої уваги;
• де розташовані потенційно небезпечні об'єкти;
• які проблеми з відходами існують;
• які екологічні ризики можуть виникнути.

В умовах війни екологічний моніторинг ускладнений, зокрема через пошкодження інфраструктури системи спостережень і небезпеку роботи на окремих територіях.

Тому місцеві дані та спостереження стають особливо цінними.

♻️ 2. Правильно управляти відходами

У воєнний час питання відходів стає ще важливішим.

Не можна допускати, щоб:

• уламки будівель опинялися у лісах;
• небезпечні речовини потрапляли у водойми;
• батарейки змішувалися зі звичайними відходами;
• електроніка накопичувалася на стихійних звалищах;
• рослинні рештки спалювалися разом із пластиком та іншим сміттям.

Система управління відходами — це не лише питання благоустрою. Це частина екологічної безпеки громади.

🌳 3. Відновлювати природу

Відновлення після війни — це можливість не просто повернути територію до довоєнного стану, а зробити її більш стійкою до майбутніх ризиків.

Це може означати:

🌳 відновлення зелених зон;

🌱 відновлення ґрунтів;

💧 захист водойм;

🌾 протиерозійні заходи;

🐝 підтримку біорізноманіття;

🌲 відновлення лісів;

🌿 створення зелених коридорів.

При цьому не кожну територію потрібно просто «засадити деревами». Відновлення має враховувати природні умови конкретного місця, стан ґрунтів, водний режим та місцеві екосистеми.

🧪 4. Не просто прибирати — досліджувати

Одна з найважливіших помилок після екологічної аварії — думати, що якщо територія виглядає чистою, вона автоматично є безпечною.

Чисто ≠ безпечно.

Ґрунт може виглядати звичайним, але містити забруднювачі.

Вода може бути прозорою, але потребувати лабораторного аналізу.

Тому відновлення має спиратися на:

🔬 лабораторні дослідження;

📊 моніторинг;

🗺️ картування;

📑 документування;

🌱 оцінку стану екосистем.

🏘️ Що це означає для Глинянської громади?

Глинянська громада не є територією, де ведуться активні бойові дії, однак це не означає, що екологічна безпека під час війни не стосується нашої громади.

Навпаки, саме громади тилових територій можуть уже сьогодні формувати практики, які стануть основою післявоєнного відновлення.

Для Глинянської ТГ це може означати:

🌿 системну роботу з природоохоронними територіями;

💧 інвентаризацію та спостереження за водними ресурсами;

♻️ розвиток сучасної системи управління відходами;

🌱 компостування органічних відходів;

🚯 боротьбу зі стихійними сміттєзвалищами;

🌳 збереження зелених зон;

📊 накопичення екологічних даних;

📢 екологічну просвіту мешканців.

І саме тому рубрика «Управління відходами» на офіційному сайті громади — це не просто інформаційний розділ.

Це один із маленьких, але конкретних елементів формування екологічно відповідальної та стійкої громади.

💚 Відновлення починається вже сьогодні

Ми часто думаємо про відновлення як про те, що відбудеться після завершення війни.

Але відновлення довкілля починається значно раніше.

Воно починається тоді, коли ми:

✔️ не створюємо стихійних сміттєзвалищ;

✔️ не спалюємо відходи;

✔️ компостуємо рослинні рештки;

✔️ правильно поводимося з небезпечними відходами;

✔️ бережемо водойми;

✔️ не знищуємо зелені насадження без необхідності;

✔️ повідомляємо про екологічні проблеми;

✔️ навчаємо дітей берегти природу;

✔️ збираємо достовірні дані про стан довкілля.

🇺🇦 Довкілля — частина нашої перемоги та відновлення

Україна відбудовуватиме дороги, будинки, школи, лікарні, підприємства.

Але одночасно нам доведеться відновлювати те, що не можна побачити на будівельному плані: ґрунти, ліси, річки, водойми, природні екосистеми та біорізноманіття.

Екологічне відновлення потребуватиме років і величезної спільної роботи держави, громад, науковців, підприємств та міжнародних партнерів.

І кожна громада вже сьогодні може зробити свій внесок.

Бо відбудувати будинок можна за кілька місяців. А щоб відновити живий ґрунт, ліс або екосистему — іноді потрібні десятиліття.

🌿 Бережімо те, що можемо зберегти сьогодні. Відновлюймо те, що можемо відновити завтра.

#ЕкоГлиняни ♻️