Герої не вмирають! Пам'яті Богдана Мурина.
Село Підгайчики, Львівський район, Львська область. Загину у Харкові. 31 липня 2022 року важко поранений, сім днів коми, прийшов до свідомості, помер 6 серпня. Єдий син у батьків.
НА ЗАВЖДИ ДВАДЦЯТЬ ДВА !!!
Єдина кровинка у мами з під серця
В садочок, у школу, у простір життя.
Пішов Україні служити від серця
Прийшла скаженіла, нахабна війна.
Матуся рідненька, за сина молилась
Рікою у небо неслися слова...
Вона між ночами, все Богу вклонялась,
Щоб дав її сину, опіку в життя.
Очі глибокі, задумане взерце...
В Бога щедроти і добра душа,
Він вчився у школі, як світ покохати
У мідрості вища була доброти.
Поранення, кома, сім днів, несвідомість
І очі відкрилися знов до життя
Та ангел промовив,- "дорога до Бога
- Тобі мої крила у небо добра".
Заплакали очі... матусі у горі,
А батька голівка налилась в жита.
Заплакало небо, здригнулися зорі
І місяць втомився вмиватись в моря.
Дороги стогнали, схилялися вітки
Вклонялися квіти кортеджу здаля,
Сади потемніли, схилили голівки,
А пташки притихли, застигли слова.
Не чути діброви, ні хвилі в озерці
Зозула змовчала, не линуть літа.
Доріжка додому відкрилася в щемі
Стелилася в квітах, немов до вінця.
Очі довкілля- молились, сіяли...
Горіли лампадки, здіймались слова,
"За, що любий сину, у цю домовину?
- За, що покидаєш той світ і життя".
Матуся упала на плоть бездиханну
Кровинку прижала, своє немовля
Не чути нічого, лиш Господа слово
"Не плач любо доню, ти тут не одна,
- Вкраїна єдина, у світі святому
- Хоронить у шанах свої почуття
- Серця неповинні, забрані всі мною,
- А стане у віки могутність добра..."
07.08.2022. Р
© ШИКІТКА. Г. І.