Вже п'ятий рік поспіль Міністерство юстиції систематично визначає проблеми в українському законодавстві та напрацьовує рекомендації щодо їхнього усунення. Цей процес називається моніторингом впровадження та аналізу ефективності нормативно-правових актів, за результатами якого публікується моніторинговий звіт. Як він влаштований та для чого він потрібен?

https://i.lb.ua/080/57/5df408f9b6958.jpeg

Моніторинг законодавства виконує Директорат правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту за підтримки міжнародних партнерів, зокрема Проєкту ЄС “Право-Justice”, з метою формування правової політики, що дозволяє комплексно і продумано впроваджувати законодавчі зміни. Наразі він відбувається у сферах правового регулювання банкрутства, виконання судових рішень, судово-експертної діяльності, судоустрою та судочинства, кримінальної юстиції та безоплатної правової допомоги та включає кілька етапів. Це, зокрема, збір інформації про стан правового регулювання у визначеній сфері, ґрунтовний аналіз виявлених проблем та підготовка моніторингового звіту ефективності ухвалених нормативно-правових актів (НПА). Власне, за його результатами, у разі необхідності, готуються пропозиції щодо вдосконалення НПА.

Кожна зі стадій супроводжується ґрунтовним вивченням стану нормативно-правового регулювання, судової практики, думок професійної спільноти, науково-дослідних матеріалів, статистичних даних, міжнародного досвіду тощо. Так, наразі за результатами моніторингу вдалося розробити кілька законопроєктів, серед яких варто виділити наступні:

● “Про судово-експертну діяльність” №6284 (зареєстрований у Верховній раді);

● “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо цифровізації судочинства та удосконалення наказного провадження у цивільному судочинстві” №9090 (перебуває на розгляді Верховної Ради);

● “Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження” № 9363 (рекомендований Комітетом правової політики до першого читання).

За короткий період свого існування моніторинг впровадження та аналізу ефективності НПА пройшов значну еволюцію. Так, від самого початку усі зазначені вище процеси відбувалися фактично “вручну”, в паперовому вигляді. Натомість у квітні 2023 року вони вийшли на новий рівень, коли запрацювала платформа “Онлайн-моніторинг”. Адже запроваджений Директоратом цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації ІТ- продукт фактично автоматизує збір та аналіз інформації у межах підготовки моніторингового звіту. Більше того, він надає можливість кожному, не лише представникам фахової спільноти, здійснювати прямий вплив на процес формування правової політики, а фахівцям Міністерства юстиції - швидко та якісно опрацьовувати усі пропозиції щодо змін до законодавства. Також до процесу мають змогу долучитися і громадяни, які перебувають за кордоном. Відтак, платформа стала тим унікальним інструментом, який допомагає розробляти якісні нормативно-правові акти на основі об'єктивних даних у визначених сферах правового регулювання.

Так, за півроку своєї роботи на платформі зареєструвалися понад 1200 користувачів, які мають постійні акаунти та регулярно перебувають на зв'язку з фахівцями з питань реформ. За цей час було отримано більше 400 відповідей на анкети, а також 85 пропозицій щодо покращення законодавства. За результатами їхнього опрацювання у Міністерстві юстиції виокремили 24 проблеми нормативно-правового регулювання, які будуть опрацьовані у рамках роботи над моніторинговим звітом поточного року.

Таким чином, як сучасне ІТ-рішення функціонування платформи “Онлайн-моніторинг” набуває особливого значення у процесі нормотворення та вирішення законодавчих прогалин. Він сприяє більш ефективному та прозорому процесу моніторингу українського законодавства задля напрацювання якісних змін. У майбутньому сфери моніторингу законодавства планується розширити та інтегрувати його в роботу інших суб’єктів законодавчої ініціативи. Також очікується й подальше технічне вдосконалення платформи, розширення його функціоналу з урахуванням потреб користувачів.