Здобутки гендерної рівності з часу незалежності України

Здобутки гендерної рівності з часу незалежності України

На засіданні Координаційної  ради Глинянської міської ради з питань сімейної політики, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству і протидії торгівлі людьми , яке відбулося 30.12.2025 року розглядався  лист департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації  та на виконання листа Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України від 12.09.2025 р. № 10845/0/2-25/57, щодо проведення інформаційних заходів з питань, що пов’язані з реалізацією Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

          Цьогоріч минає 20 років з дати прийняття вищезгаданого Закону, його мета – досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.

Наша держава здобула незалежність 34 роки тому. Але на цьому боротьба за цінності та свободу не припинилася. В щоденній битві за свої права, а з початком війни, ще й в буквальному сенсі боротьбі за життя, легко зневіритися. Легко не помітити, який великий і важливий шлях ми вже з вами пройшли.

 Пропоную озирнутися і подивитися, як багато досягнень ми маємо на шляху здобуття гендерної рівності.

 На даний час  можна  виділити  32  здобутки гендерної рівності з часу незалежності України.

Ці зрушення дійсно додають наснаги. Адже якщо змогли зробити ось це все, то і все інше обовʼязково здійснимо!

1. Ратифікація Стамбульської конвенції

У 2022 році Верховна рада ратифікувала «Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», відому як «Стамбульська конвенція». Україна ратифікувала конвенцію через 11 років після підписання.

2. Закон про рівні права і можливості

У 2005 році було прийнято антидискримінаційний закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Його мета – досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

3. Закон про заборону сексизму в рекламі

У 2021 Верховна Рада прийняла законопроект №3427. У рекламі заборонили демонструвати переваги однієї статі над іншою в фізичному, інтелектуальному або соціальному аспекті, показувати стереотипні ролі чоловіка і жінки, насильство за ознакою статі, а також тіло людини як сексуальний об'єкт.

4. Збільшення брендів та медіа, які показують справжнє жіноче тіло.

Зміни в суспільстві та вищезгаданий закон призвели до того, що більше медіа почали показувати жіночі тіла справжніми, а не ідеально відфотошопленими. 

5. Закон про запобігання та протидію домашньому насильству

Основні зміни у національному законодавстві щодо домашнього насильства відбулися в Україні у 2017-2018 роках у зв’язку з прийняттям та набуттям чинності Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та також низки законодавчих актів, якими було внесено зміни у Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України тощо.

6. Створення центрів допомоги для жінок, щоб розірвати коло насильства

 Для протидії насильству створені спеціальні центри та прихистки, які надають жінкам безкоштовне житло і соціально-психологічну допомогу.

7. Зміна визначення понять «зґвалтування» та «сексуальне насильство»

У Кримінальному кодексі України з 2019 року діють зміни, з того часом «сексуальне насильство» — це вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням у тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої.

8. Заборона дискримінації за статтю, сексуальною орієнтацією чи гендерною ідентичністю 

У 2015-му році Верховна Рада України з п’ятої спроби внесла до чинного Кодексу законів про працю зміни, які забороняють будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема й за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Внесення цієї норми у законодавство було серед умов лібералізації Європейським Союзом візового режиму щодо України.

9. Розширення професій для жінок

Кабінет Міністрів у 2017-му році скасував наказ Міністерства охорони здоров’я №256, яким визначено перелік із 450 заборонених для жінок професій. Серед них ливарні роботи, сфера металургії, електротехнічне і хімічне виробництвах та ін. Також жінка не могла бути машиністкою метро, водійкою автобуса, пожежною.

10. Дозвіл жінкам служити в армії на бойових посадах

Серед заборонених професій були також бойові посади в армії. Аби це змінити була створена кампанія за участю ветеранок під назвою «Невидимий батальйон». У результаті спільних адвокаційних зусиль у 2016 році жінки в армії отримали право на доступ до майже 100 бойових військових посад, які раніше були доступні лише для чоловіків.

11. Зміна парадних туфлів для військовослужбовиць

У 2021-му Міністерство оборони України опублікувало фотографію з репетиції до параду на День Незалежності, де курсантки крокують у військовій коробці в туфлях на каблуках. Після обурення у соцмережах, взуття замінили на зручніше, з низьким підбором у 2,5 см.

12. Створення жіночої військової форми

У червні 2023-го Міноборони завершило другий етап випробувань літньої жіночої військової форми. Також Міноборони розробило технічну специфікацію на спідню білизну для українських військовослужбовиць та рекомендувало її до впровадження у лавах Сил оборони. Документацію було створено на основі білизни проєкту Arm Women Now та відшито зразок-еталон.

13. Створення Жіночого ветеранського руху

2019 року була створена громадська організація, яка об’єднує жінок ветеранок, діючих військовослужбовиць, волонтерок та має на меті збільшити можливості реалізації себе в суспільстві.

14. Декретна відпустка для чоловіків

З 2021 року прийнято закон про декретну відпустку. З того часу батько дитини також може йти у декрет до трьох років або ж розділити декрет на половину із дружиною. При цьому за ним зберігається місце його роботи, а декрет зараховується до трудового стажу чоловіка.

15. Зменшення різниці в оплаті праці 

16. Перший Жіночий Марш

Він відбувся у 2008 році за ініціативи феміністського колективу «Свободна». Участь взяли близько 40 осіб, де половину становили чоловіки – профеміністи. Деякі жіночі організації проігнорували марш. З міркувань безпеки захід був закритою подією. Вже за десять років жіночі марші почали збирати тисячі людей в різних містах України.

17. Наймасштабніший Жіночий Марш

У 2021 році на марш «Геть патріархат» вийшло близько 4000 людей по всій Україні. Найбільше учасниць було в Києві. Окрім традиційної вимоги феміністичних акцій прийняти «Стамбульську конвенцію», на марші були широко представлені гасла за економічну рівність: гідні зарплати для медиків, виховательок і всіх жінок, які працюють у недооплачуваних «жіночих» секторах економіки.

18. Зміна наративів під час 8 березня

 8 березня – Міжнародний день прав жінок. Щороку все більше людей відходять від нав’язаних стереотипів радянських часів та повертаються до справжнього сенсу цієї дати. Згадуємо жінок, які боролись за свої права, говоримо про сучасні проблеми жінок та шляхи їх подолання.

19. Запровадження Дня українського фемінізму

У 2023 році  запропонували відзначати 8 червня День українського фемінізму. Він приурочений до Дня народження Наталії Кобринської — української письменниці, засновниці організованого фемінізму в Україні, яка створила першу феміністичну організацію «Товариство руських жінок» 1884 року.

20. Впровадження гендерних квот

У 2019 році в новий Виборчий кодекс внесли вимогу про гендерну квоту в 40% жінок у партії. Згідно з поправками до кодексу, в кожній п’ятірці партійного виборчого списку повинні бути як жінки, так чоловіки (не менше двох кандидатів кожної статті).

21. Збільшення кількості жінок в політиці

Квоти та в цілому послаблення впливу гендерних стереотипів, сприяли збільшенню кількості жінок в політиці.

22. Перша жінка прем'єрка та перша жінка віце-спікерка

Збільшення жінок в політиці зумовило те, що вони почали обіймати високі посади. Так першою жінкою віце-спікеркою стала Ірина Геращенко. А першою прем’єркою не тільки в Україні, а й на пострадянському просторі була Юлія Тимошенко 2005 року.

23. Збільшення кількості видатних жінок

В Україні з часу незалежності і по даний час збільшилося і збільшується кількість видатних жінок які прославили Україну в різних сферах діяльності : науці, спорті, музиці, правозахисниці та інші сфери діяльності.

24. Феміністичний погляд на письменниць 

Сучасні українські літературознавиці  заново відкривають українських письменниць, досліджуючи феміністичні мотиви в їх творчості. Вдалим прикладом переосмислення праць українських письменниць є проєкт «Шалені авторки», де можна більше дізнатися про феміністичність Лесі України, Олени Пчілки, Ольги Кобилянської та інших.

25. Зʼявилося і зʼявляються все більше гендерних медіаресурсів та феміністичних блогів

У звʼязку з війною, більшість з них ведуть не лише просвітницьку діяльність, а також надають гуманітарну допомогу.

26. На рівні правопису запроваджено фемінітиви

Фемінітиви властиві українській мові, тому їхнє вживання було природнім ще до запровадження Нового українського правопису. Тим не менш, в 2019 році Кабмін ухвалив зміни в українському правописі, частково це повернення до правопису 1928 року. Затверджено формування фемінітивів з іменників чоловічого роду з додаванням суфіксів  -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес-.

27. Збільшення кількості вулиць, названих в честь жінок

Певні здобутки є і в процесах декомунізації /перейменування. «Жіночі» назви почастішали, особливо у локальному вимірі, коли в міських просторах стають видимими не тільки національні імена, але й імена локальних діячок.  В цілому процес ще далекий від ідеалу, але зрушення є. Середній відсоток «жіночих» урбанонімів в Україні від 4 до 6%. В окремих регіонах сягає 9%. 

28. Прийняття гендерної стратегії МОН

20 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти. Мета Стратегії полягає в забезпеченні рівних прав та можливостей учасникам освітнього процесу незалежно від статі або інших ознак.

29. Поширення культури згоди замість культури насильства 

Культура згоди набуває все більшого поширення, зменшуючи частку культури насильства. Одним із масових прикладів є флешмоб #янебоюсьсказати, який ще з 2016 року висвітлює проблеми сексуального насильства проти жінок в Україні. Акція набула міжнародного поширення. Цікаво, що українська акція з викриття кривдників була навіть раніше західного флешмобу #metoo

30. Запровадження жіночих купе в Укрзалізниці

Після масового обговорення питання безпеки жінок в поїздах та створення відповідної петиції – Укрзалізниця створила окремі жіночі купе. Це один із кроків до подолання гендерного насилля. 

31. Поширення культури скасування

Останнім часом можна спостерігати масове засудження сексистських та мізогінних дій чи висловів публічних осіб, що свідчить про те, що суспільство змінилося.

32. Зміна поглядів про роль жінки та відходження від застарілих наративів

Українські жінки об’єднуються і створюють акції та флешмоби, руйнуючи застарілі шаблони поведінки, які нам роками нав’язували.

І ще один здобуток гендерної рівності – ВСІ  МИ. Спільнота активних «агенток» змін, які творять демократію та змінюють українське суспільство! Продовжуймо в тому ж дусі і збільшуймо здобутки гендерної рівності.