Що варто знати родинам про оголошення особи померлою.

Що варто знати родинам про оголошення особи померлою

Родини зниклих безвісти військовослужбовців часто тривалий час не мають остаточної інформації про долю близької людини та водночас стикаються з необхідністю вирішення юридичних і соціальних питань: оформлення свідоцтва про смерть, спадщини, статусу члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України, пенсії у зв’язку з втратою годувальника, одноразової грошової допомоги та інших державних гарантій.

Важливо знати: родини мають право звернутися до суду із заявою про оголошення зниклого безвісти військовослужбовця померлим.

Йдеться про юридичний механізм, який дозволяє встановити правові наслідки ймовірної загибелі особи, якщо тіло не евакуйоване, смерть неможливо зареєструвати в позасудовому порядку, а обставини зникнення дають підстави припускати загибель.

Якими нормами керується суд

Такі справи розглядаються в порядку окремого провадження.

Цивільний процесуальний кодекс України прямо передбачає, що суди розглядають справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Заява подається до суду за місцем проживання заявника, за останнім відомим місцем проживання чи перебування зниклої особи або за місцезнаходженням її майна. У заяві обов’язково потрібно зазначити, для якої мети необхідно оголосити особу померлою, а також викласти обставини, які загрожували її життю або дають підстави припускати загибель.

Це передбачено статтями 305–306 ЦПК України.

Суд до початку розгляду справи встановлює осіб, які можуть надати свідчення про зниклу особу, а також може запитувати інформацію за останнім місцем проживання, реєстрації чи роботи. Під час розгляду суд заслуховує заявника, свідків, зазначених у заяві, а також інших осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати.

Окремо важливою є стаття 46 Цивільного кодексу України. Вона передбачає, що фізична особа, яка зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою.

Загальне правило — після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, але з урахуванням конкретних обставин справи суд може зробити це раніше, але не раніше спливу шести місяців.

Якщо людина зникла за обставин, які загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель, суд може визначити днем смерті не день набрання рішенням законної сили, а день вірогідної смерті.

Що досліджує суд

У таких справах суди, як правило, досліджують:

сповіщення військової частини про зникнення безвісти;

накази про зарахування до особового складу та проходження служби;

накази або довідки про перебування в районі бойових дій;

матеріали службового розслідування — за наявності;

відомості із журналів бойових дій, рапорти командирів;

інформацію про відкриття кримінального провадження за фактом зникнення;

витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

пояснення представників військової частини, органу військового управління, МВС, НГУ, ДПСУ чи інших заінтересованих органів;

свідчення побратимів або інших осіб, які можуть підтвердити обставини останнього перебування військовослужбовця.

У проаналізованих рішеннях суди звертали увагу на конкретні обставини зникнення: дату, місце, підрозділ, бойову позицію, характер обстрілу чи бойового зіткнення, втрату зв’язку, неможливість евакуації тіла або проведення пошукових заходів.

Навіть за відсутності прямих даних про загибель суди оцінювали сукупність доказів і, якщо обставини давали підстави припускати смерть військовослужбовця, задовольняли заяви родин.

До прикладу, у справі Великоолександрівського районного суду Херсонської області враховано матеріали службового розслідування, журнал бойових дій, відомості про обвал укриття після прямих влучань FPV-дронів і неможливість евакуації тіл через обстріли та контроль сектору ворогом.

Яке рішення може прийняти суд

Суд може:

1. Задовольнити заяву та оголосити особу померлою.

У такому рішенні суд може додатково:

визначити дату смерті;

визначити місце смерті;

зазначити, що смерть настала під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях, забезпечення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації.

2. Відмовити у задоволенні заяви, якщо наданих доказів недостатньо для висновку про ймовірну смерть особи.

У проаналізованій судовій практиці різних судів заяви родин у переважній більшості були задоволені. Суди виходили з того, що для оголошення особи померлою не завжди потрібні докази, які прямо й беззаперечно підтверджують смерть. Достатніми можуть бути обставини, які дають суду підстави зробити вірогідне припущення про загибель.

У рішенні Теплицького районного суду Вінницької області суд прямо зазначив, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Кого залучають до справи

Залежно від того, де проходив службу військовослужбовець, суд може залучати як заінтересованих осіб:

відповідний відділ ДРАЦС;

військову частину;

Міністерство внутрішніх справ України;

Міністерство оборони України;

Головне управління Національної гвардії України;

Адміністрацію Державної прикордонної служби України;

інші органи, які можуть володіти необхідною інформацією.

До прикладу, у справі Криничанського районного суду Дніпропетровської області було залучено Міноборони та військову частину.

Судом витребовуються документи, без яких складно встановити обставини зникнення: накази, довідки, службові розслідування, інформація про перебування в районі бойових дій, статус особи, відомості про кримінальне провадження.

Кого інформує суд після рішення

Після набрання рішенням законної сили суд надсилає його до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті.

Також рішення надсилається нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а якщо нотаріуса немає - відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Це означає, що рішення суду стає підставою для подальших юридичних дій родини.

Правові наслідки

Оголошення особи померлою має такі ж правові наслідки, як і смерть людини. Це прямо передбачено статтею 47 Цивільного кодексу України.

Водночас спадкоємці не мають права протягом п’яти років відчужувати нерухоме майно, яке перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини.

Для родини це може відкрити можливість:

отримати свідоцтво про смерть;

оформити спадщину;

вирішити питання соціальних виплат;

оформити пенсію у зв’язку з втратою годувальника;

звернутися щодо одноразової грошової допомоги;

оформити статус члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України;

юридично врегулювати майнові та сімейні питання.

У судових рішеннях прямо зазначалося, що родини зверталися до суду саме для правового оформлення смерті, отримання свідоцтва, спадщини, соціальних виплат, пенсії у зв’язку з втратою годувальника та одноразової грошової допомоги.

Як краще подавати заяву

Заява має бути максимально конкретною. У ній варто зазначити всі відомі відомості, зокрема:

хто саме звертається до суду і ким заявник є для зниклої особи;

повні анкетні дані військовослужбовця;

де і коли людина проходила службу;

коли, де і за яких обставин зник (якщо відомо);

яке бойове завдання виконував (якщо відомо);

які документи це підтверджують;

чи відкрито кримінальне провадження за фактом зникнення безвісти за особливих обставин;

чи внесено відомості про особу до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

для чого родині необхідне рішення суду.

У прохальній частині доцільно просити суд не лише «оголосити особу померлою», а й чітко визначити дату, місце та обставини смерті.

Наприклад:

Прошу оголосити [ПІБ] померлим, визначивши датою смерті [дата], місцем смерті [населений пункт, район, область], та зазначити, що смерть настала під час виконання обов’язків військової служби, пов’язаних із захистом Батьківщини, участю у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Таке формулювання важливе, бо надалі рішення суду використовуватиметься не лише для реєстрації смерті, а й для вирішення соціальних, спадкових та інших правових питань.

Важливий момент

Якщо особа, яку суд оголосив померлою, з’явиться або буде отримано відомості про її місце перебування, рішення суду може бути скасоване.

Це передбачено статтею 309 ЦПК України.

У такому випадку суд розглядає відповідну заяву за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб.

Висновок

Проаналізована практика різних судів свідчить, що суди, як правило, стають на бік родин, якщо надані документи підтверджують, що військовослужбовець зник у районі бойових дій, під час виконання бойового завдання, за обставин, які об’єктивно загрожували життю.

В окремих випадках суди задовольняли заяви навіть тоді, коли не було документів, які прямо і беззаперечно підтверджували факт загибелі чи евакуацію тіла.

Вирішальною ставала сукупність доказів: бойова обстановка, втрата зв’язку, руйнування позиції, службове розслідування, пояснення військової частини, неможливість проведення пошукових заходів і відсутність будь-яких відомостей про місце перебування особи.

Важлива примітка

Варто розуміти, що рішення суду про оголошення особи померлою не припиняє її розшук і не скасовує статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Така особа й надалі перебуває в розшуку до встановлення її місцезнаходження або ідентифікації тіла.

Рішення суду про оголошення особи померлою має насамперед юридичне значення для родини: воно дозволяє зареєструвати смерть та вирішити спадкові, соціальні й інші правові питання.