Чи потрібен дозвіл для збирання грибів і ягід у лісі
Збирання грибів, ягід та інших рослин у лісі має свої правила. У яких випадках це можна робити без дозволу, а коли потрібно оформити лісовий квиток — пояснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД). Якщо ви збираєте дикорослі рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо для власного споживання, спеціальний дозвіл не потрібен. Однак заборонено збирати рослини та гриби, що занесені до Червоної книги України. Коли потрібен спеціальний дозвіл При заготівлі або використанні лісових ресурсів для виробничої чи комерційної діяльності: ● деревини, другорядних лісових матеріалів (наприклад, пнів, кори, деревної зелені) ● випасу худоби, розміщення пасік, заготівлі сіна, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, очерету ● використанні лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних, освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Як отримати спеціальний дозвіл — лісовий квиток 1. Заповніть заявку на використання лісових ресурсів із зазначенням виду (наприклад, заготівля грибів, ягід) та обсягу заготівлі. 2. Подайте заявку до філії ДП «Ліси України» або лісництва, на території якого ви плануєте заготівлю. 3. Очікуйте на рішення. Заявку розглянуть та оформлять лісовий квиток, де буде вказано: ● дозволений вид ресурсу ● його обсяг ● місце заготівлі ● ставку та загальну суму рентної плати. 4. Сплатіть рентну плату. Реквізити для оплати нададуть у філії.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО НЕБЕЗПЕЧНІ МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЯВИЩА 31.07.2025 РОКУ НА ЛЬВІВЩИНІ
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО НЕБЕЗПЕЧНІ МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЯВИЩА 31.07.2025 РОКУ НА ЛЬВІВЩИНІ
УВАГА САРАНА !!!
У зв’язку з активізацією сезонної фази розвитку саранових в південних та східних областях, відділ захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області звертає увагу сільгоспвиробників, органів місцевого самоврядування, а також приватних осіб на виявлення та контролю чисельності цих небезпечних комах. Для України найбільш поширені такі види родини саранових: прус, або сарана італійська(Calliptamus italicus L), сарана перелітна (Locusta migratoria migratoria L), сарана марокканська (Dociostaurus maroccanys Thunb). Сарана – типовий поліфаг, харчується усіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам: пшениці, кукурудзі, а також очерету, пирію. Зимує перелітна сарана у ґрунті, у фазі яйця у кубушках на глибині 5-8 см, у кожній кубушці, як правило, налічується від 50 до 100 яєць, інколи до 115шт. Навесні, за температури ґрунту 23° відбувається масове відродження личинок. Розвиток личинки , в залежності від умов природнього середовища, зазвичай проходе 35-45 днів. Личинка має 5 віків. Тіло імаго шкідника велике 3,5-5,5см у довжину, від зеленого до бурого кольору, вкрите дрібними плямами. Поодинока фаза у особин сарани на відміну від стадної не має перетяжки на передноспинці, але вона здавлена з боків, задні голені у поодиної фази яскраво- червонві, тоді як у стадної – жовті. Швидкість льоту дорослої крилатої сарани коливається від 8 до 10 км за годину. Відстань, яку пролітає сарана за добу : вдень – 30-40 км, вночі до 15км. Однак, при сприятливих метеорологічних умовах (перенесення вітром), відстань може сягати до 500 км. Через 30-40 днів після окрилення стадна перелітна сарана починає відкладати яйця у кубушки, після чого гине. Масовий розмноження сарани відмічається тільки у жаркі і засушливі періоди, що ми спостерігаємо цього року, маже по всій території України, особливо у східних областях. Обстежують у першу чергу стації - резерватори саранових: - неорні землі, ділянки з зрідженою рослинністю, галявини та узлісся лісових насаджень; - посіви багаторічних трав, пасовища, поля де не проводились агротехнічні заходи.
У зв’язку з тривалими проливними дощами у регіоні існує ризик підтоплення територій, зокрема у низинних та прибережних зонах.
Шановні мешканці Глинянської ТГ.
До уваги громадян!
Щороку після збору урожаю зернових починається сезон паління стерні, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф!









