Новини
ОГОЛОШЕННЯ
Увага! Відповідно до Розпорядження міського голови №32 від 07.02.2022 року звіт міського голови відбудеться 11.02.2022 року о 17:00 год. в приміщенні актового залу Глинянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. https://hlyniany-rada.gov.ua/news/1642409829/
УВАГА! Планові відключення електроенергії!
Планові відключення електроенергії ПрАТ "Львівобленерго"
До відома громадян!!!
Взявши до відома численні звернення жителів Глинянської ТГ, сіл Перегноїв, Куровичі, щодо невиконання своїх зобов'язань ТОВ "Західна агровиробнича компанія", ТОВ "Райз-Захід" як орендаря перед орендодавцями, ПРОСИМО жителів нашої громади, які зіткнулись з проблемою заниженого проценту та невиплатою орендної плати даними товариствами, звертатись в письмовій формі в Глинянську міську раду, для збору інформації та вивчення глобальності проблеми, узгодження шляхів вирішення даного питання в правовому полі.
Вітання з днем народження 1-28 лютого 2022 року!
Глинянська міська рада щиро вітає з ювілейним днем народження директорку КЗ "Центр надання соціальних послуг" Бабінську Мирославу Романівну, з днем народження начальницю відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров’я, соціальних послуг (захисту) Колодій Мирославу Іванівну, з днем народження керівницю хору с.Куровичі Стадник Оксану Василівну, з днем народження начальника КП "Зодчий" Ярему Василя Михайловича, з днем народження культорганізатора в с.Туркотин, завідувачку бібліотеки Олексів Наталію Володимирівну, з днем народження завідувачку НД с.Заставне, бібліотекарку Грущак Оксану Олександрівну,з ювілейним днем народження завідувачку бібліотеки, культорганізаторку с.Солова Романів Марію Вікторівну, з днем народження адміністраторку ЦНАП Грибанову Наталію Петрівну. А також вітає з днем народження депутата Глинянської міської ради - Галько Павла Богдановича.
Бій під Крутами!
КРУТИ – проміжна станція Південно-Західної залізниці на лінії Бахмач–Ніжин. Знаходиться побл. с. Пам'ятне Борзнян. р-ну, за 3 км від однойм. села Ніжин. р-ну (обидва – Черніг. обл.) та за 146 км від Києва. Ст. К. відкрито 1868. У 1-й пол. 1890-х рр. вона стала вузловою: 1891 прокладено лінію до Чернігова, 1894 – до ст. Ічня (нині Черніг. обл.). Від 1920-х рр. – проміжна (залізничні колії прокладено до Чернігова та Прилук з Ніжина, а від К. розібрано). 16(29) січня 1918 тут відбувся бій загону юнкерів 1-ї Київ. юнац. школи ім. Б. Хмельницького (4 сотні по 150 юнкерів, 20 старшин, 18 кулеметів; ком-р – сотник А. Гончаренко) та 1-ї сотні новоствор. студент. куреня (115–130 добровольців – студентів Укр. нац. ун-ту, Київ. ун-ту, гімназистів старших класів; ком-р – сотник Омельченко) з більшов. військами (6 тис. червоногвардійців і матросів), які наступали на Київ. Не зважаючи на нерівність сил, укр. стороні вдалося відбити кілька атак (наступ розпочався бл. 9-ї год. ранку, бій тривав понад 5 год.). Через небезпеку оточення А. Гончаренко наказав відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Юнкери відступали під прикриттям насипу, а у студент. сотні спереду та позаду була відкрита місцевість. З цієї причини сотник Омельченко вирішив спочатку багнет. атакою відбити супротивника. Оскільки студентам протистояли профес. вояки, сотня зазнала знач. втрат. Одна із чот студент. сотні потрапила в полон – відступаючи, вона втратила у сутінках орієнтир і вийшла на станцію, вже зайняту більшовиками. Втрати українців склали бл. 300 вбитих, поранених і полонених (27 юнаків розстріляно).Командування Армії УНР розуміло стратег. важливість оборони бахмац. напряму, однак унаслідок різних причин не змогло надіслати підкріплення. Зокрема у цей час побл. залізнич. ст. Бобрик (нині Шевченкове Бровар. р-ну Київ. обл.) знаходився Гайдамац. кіш Слобід. України під кер-вом С. Петлюри, однак він, отримавши звістку про повстання на з-ді «Арсенал» (16–22 січня (29 січня – 4 лютого) 1918) – зброй. виступ, організований Київ. ком-том більшов. партії проти УЦР,– вирушив у Київ. 5 березня 1918 Військ. мін-вом УНР утвор. комісію для з'ясування обставин бою під К. До її складу увійшов чл. УЦР О. Шульгин, який втратив у цьому бою брата В. Шульгина. Через 2 тижні тіла 28-ми студентів перевезли до Києва та перепоховали на Аскольдовій могилі. На похороні М. Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерів. боротьбі, героями. Того ж року П. Тичина написав вірш «Пам'яті тридцяти». До теми бою під К. також зверталися ін. письменники, зокрема Б.-І. Антонич, С. Гординський, О. Лятуринська, Є. Маланюк, О. Степаненко. Значну кількість картин, гравюр, плакатів створили художники, які мешкали на еміграції. Водночас за межами СРСР вийшло безліч розвідок, які стосувалися бою під К. Рад. історики здійснювали неправдиве висвітлення цих подій. Справжню славу захисникам К. в Україні повернуто після здобуття нею незалежності. 1998 побл. станції встановлено пам'ят. знак, 2006 – меморіал «Пам'яті Героїв Крут», 2008 відкрито музей. Також насипано символічну могилу. Кілька учасників бою були похов. й на тер. с. Крути.Донині збереглася одна з могил. Село Крути, від якого отримала назву станція, засн. у 1-й пол. 16 ст., Пам'ятне (підпорядк. Печів. сільс. раді) – як пристанц. с-ще (тривалий час також називалося Крути) водночас із прокладенням залізниці. За переписом насел. 2001, у Крутах (пл. 3,39 км2 ) нараховувалося 1330, у Пам'ятному – 401 особа. Крутів. сільс. раді підпорядк. села Бакланове, Діброви, Поляна. Жит. Крут брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1866 там було 113 дворів, мешкало 940 осіб, 1897 – відповідно 245 і 1710. Більшов. владу встановлено остаточно 1920. Під час голодомору 1932–33 померло понад 40 осіб. Від вересня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювали 739 жит., із них 421 загинув. Нині у Крутах функціонує селекційно-дослідна станція «Маяк» Ін-ту овочівництва та баштанництва НААНУ. Є заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; дільнична лікарня. Діє церква архангела Михаїла.
